Зарплати перерахують: чого чекати українцям від нових правил

0














В Україні збираються змінити методику розрахунку мінімальної зарплати. Депутат БПП Сергій Каплін вніс до Верховної Ради відповідний законопроект — №6731 (змінює Кзпп, закон «Про оплату праці» тощо), і рішуче налаштований перерахувати заробітки народу.

Очікується, що документ розглянуть одразу після парламентських канікул, у вересні, пише UBR.

Що пропонується

Законопроектом пропонується встановити диференціацію в оплаті некваліфікованого і кваліфікованої праці шляхом визначення, що мінімальна заробітна плата є оплатою за некваліфіковану працю.

Також проект передбачає забезпечення кваліфікаційної диференціації в оплаті праці: зокрема, не враховувати при її нарахуванні доплати, надбавки, виплати, не пов’язані з виконанням працівником місячної (годинної) норми праці та наданням права сторонам соціального діалогу визначати конкретний перелік таких виплат у колективних договорах і угодах.

Крім того, запропоновано підвищувати мінімальну заробітну плату протягом року з урахуванням фактичного рівня інфляції, а також встановити мінімальний посадовий оклад кваліфікованого працівника не нижче визначеного законодавством розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату розрахунку.

Ці заходи, на думку автора законопроекту, допоможуть уникнути зрівнялівки, яка виникла після підняття мінімалки до 3200 грн.

Як відомо, з 1 січня 2017 року був змінений спосіб визначення мінімальної зарплати (законом №1774 від 6 грудня 2016 року). Зокрема, встановлено, що до складу мінімальної зарплати включаються доплати і надбавки, крім тих, що стосуються шкідливих умов праці та підвищеного ризику для здоров’я, переробки, а також премій до свят.

При цьому мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) визначений на рівні не нижче, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб на початок календарного року.

Зате сам розмір мінімальної зарплати (3200 грн) та прожиткового мінімуму (1600 грн), які застосовуються з 1 січня 2017 року, були визначені в законі про держбюджет на поточний рік.

Така зміна структури мінімальної зарплати укупі з можливістю включати до її складу доплати і надбавки призвело до дискримінації кваліфікованих працівників. В умовах обмеженого фонду оплати праці (особливо в бюджетній сфері) призвело до зрівнялівки. Так як після підвищення мінімальної зарплати тарифні оклади фахівців зрівнялися з окладами некваліфікованого персоналу.

Якщо педагогам підняли оклади на два тарифних розряду, то медикам та іншим фахівцям з бюджетної сфери (юристам, економістам), які поки не заробили стаж, уряд рекомендував компенсувати зарплату преміями. Але в умовах обмеженості бюджетів таке можна зробити далеко не скрізь.

«Виходить, що підвищення зарплати самим некваліфікованим працівникам провадиться за рахунок всіх інших. Так як грошей для пропорційного збільшення зарплат для них немає. Ось і виходить, що праця лікарів оплачується нарівні з технічним персоналом без вищої медичної освіти. Цю проблему можна вирішити тільки збільшенням фінансування бюджетної сфери», — розповів UBR.ua виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин.

Немає ВВП — немає прогресу

Незважаючи на очевидну наявність проблем, експерти сумніваються в можливості вирішити їх тільки шляхом регулювання поняття мінімальної зарплати.

За словами заввідділом досліджень рівня життя НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики та НАН Валентини Латик, мінімальну зарплату і так платять всім малоквалифікованим працівникам, для цього не треба окремого рядка в законі.
Інша справа, що більшість кваліфікованих працівників отримують на папері «мінімалку», включаючи директорів підприємств. Але ця проблема не має відношення до розміру мінімальної зарплати.

«Третій розряд оплати праці — це вже вважається кваліфікація. Будь розряд — це вже кваліфікація. Якщо ж виходити з визначення некваліфіковану працю, то тоді під це визначення будуть потрапляти, напевно, тільки прибиральниці», — зазначила Латик.

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

1
2
Загрузка...