Як «русский мир» на Донбасі безкарно вбиває українських школярів

2














20 червня 2017 року в Ялті (по лінії Інтерполу був затриманий садист-убивця сорокашестирічний Вадим Погодін, известній серед бойовиків «ДНР» під позивним «Керч».

Ялтинський оккупационній суд заарештував його «для забезпечення можливості видачі правоохоронним органам України». Погодіна звинувачують у вбивстві, а в тому, що він командував розстрілом шістнадцятирічного українського школяра Степана Чубенко. 29 липня вбивця був відпущений на свободу.

23 липня 2014 року Степу затримали в Донецьку (який вже був окупований), тому що на рюкзаку десятикласника помітили синьо-жовту стрічку, а серед речей знайшли шарф футбольного клубу «Карпати» — цього виявилося достатньо. Додому, в Краматорськ, Стьопа більше не повернувся, пише «Нова газета».

Керч» (Погодін), Буба (Сухомлинов), Жора (Москальов)

З ПРОТОКОЛУ ДОПИТУ ОДНОГО ЗІ СВІДКІВ ЗЛОЧИНУ

«Поряд з блокпостом, перпендикулярно дорозі, були споруджені оборонні лінії у вигляді окопів. При цьому бійці батальйону «Керч» здійснювали контрольно-перепустковий режим… Я став свідком того, як на блокпосту, який розташовувався на дорозі до селища Моспіно, Погодін, Москальов і Сухомлинов застрелили неповнолітнього хлопця Чубенко Степана. Про даний факт я більш детально розповідав у рамках іншого кримінального провадження.

Відразу після позбавлення життя цього хлопця Погодін віддав наказ у військовій манері бойовика на прізвисько Ведмідь, який ніс службу на зазначеному блокпосту, щоб останній організував поховання Чубенко. Я покинув селище Горбачево-Михайлівка, так як став побоюватися за своє життя».

Горбачево-Михайлівка, село розстрільну

— Знаєте, хто головний двигун слідства? Мама Стьопи, — каже полковник Ігор Новосельцев. — Наполеглива. Тому що стільки людей пропало і пропало все, з кінцями. І проти дітей велика хвиля насильства піднялася. До війни такого на Донбасі не пам’ятаю, а я з 93-го року в карному розшуку.

Новосельцев — старший оперуповноважений з розкриття злочинів проти особи Управління карного розшуку ГУ МВС України у Донецькій області. Він і його нинішній керівник, давній колега, полковник Артем Васицкий плюс група силовиків званнями нижче «вийшли» в Краматорськ восени 2014-го. Звучить як «вийшли з оточення». Багато з тих, з ким служили (на кшталт екс-начальника Донецького Убозу за прізвищем Дикий, зараз «міністр внутрішніх справ ДНР»), виявилося, все життя чекали Росію.

До того часу Краматорськ вже перебував у стані «після війни»: 77 зниклих без вести, 87 невпізнаних трупів. Невеликий загін Гиркина-Стрєлкова захопив і майже три місяці тримав у страху місто, де тільки в міліції значилося до півтисячі співробітників, не рахуючи управління СБУ, двох прокуратур і військової комендатури, розташованої на місцевому аеродромі, де, до того ж, дислокувався спецназ.

— Не знаю, до кого мама Стьопи раніше зверталася. Побачив її в кабінеті Васицкого, — згадує Новосельцев, — залишився послухати.

Як батьки кілька місяців шукали сина «за блокпостами», домоглися від «народної республіки» страшної правди, пережили впізнання тіла, не зійшли з розуму, поки тяглася судмедекспертиза, привезли додому в пластиковому мішку те рідне, що називалося тепер останками, — ховати…

У кримінальній справі, порушеній на території, підконтрольній Україні,

один зі свідків добровільно вирішив допомогти слідству — зняти камінь з душі. Він спостерігав кару в Горбачево-Михайлівці від початку до кінця, але знав вбивць лише за прізвиськами: Керч, Жора, Буба. Їх прізвища та інші відомості, що незаперечно підтверджують особистості, встановили самі батьки Стьопи, цілодобово мониторившие соціальні мережі і сайти типу «Російської весни».

Фото «Керча» (Погодіна), Жори (Москальова) і Буби (Сухомлинова) теж знайшли у множині.

Свідок упізнав всіх і пізніше приїхав в Краматорськ, оскільки Горбачево-Михайлівка як і раніше під контролем «ДНР», для проведення слідчого експерименту — реконструкції побачених ним подій: як серед білого дня стратили Степу.

— Копали з ноги, поки сидів, пов’язаний, під комендатурою. Зуби вибили. Повели до берега річки. Руки скрутили за спиною скотчем, футболку на голову. Кросівки з нього перед розстрілом зняли, мародери. «Керч» вистрілив у потилицю. Всього п’ять пострілів… подробиць Вистачить… — закриває блокнот мій співрозмовник.

Мамі дали очну ставку зі свідком. Вона почула набагато більше, включаючи фразу: «Вибачте, що не врятував вашого сина…» Розшукала ще очевидців, які, після сумнівів, погодилися, незважаючи на страх, виступити в суді. Відбити хлопця у бандитів ніхто з жителів Горбачево-Михайлівки не ризикнув. Справу направили до суду в листопаді 2015 року.

У «ДНР», за особистою вказівкою глави самопроголошеної республіки Захарченко, злочин також розслідували. І вийшли на тих же людей — Погодіна, Москальова, Сухомлинова.

Москальова навіть затримали і допитали. У розпорядженні «Нової» є протокол цього допиту.

З ПРОТОКОЛУ ДОПИТУ МОСКАЛЬОВА («ЖОРА»)

«…в кінці липня 2014 року в смт Горбачево-Михайлівка прибув Погодін Ст. Ст., який дав наказ військовослужбовцем підрозділу «Керч» доставити до нього Чубенко С. В. Потім Погодін Ст. Ст., без достатніх підстав підозрюючи Чубенко С. В. в участі в українській організації «Правий сектор», вважаючи останнього причетним до спалення в Одесі 2 травня 2014 року учасників Антимайдана, а також відмінних від його (Погодіна Ст. Ст.) політичних і ідеологічних поглядів, які суперечать ідеям побудови Донецької Народної Республіки, вирішив вчинити умисне вбивство неповнолітнього Чубенко С. В.

Для виконання вказаних злочинних намірів він залучив військовослужбовців підрозділу «Керч» Сухомлинова М. В. і Москальова Ю. А., яким повідомив, що Чубенко С. В. є членом організації «Правий сектор» <…>, за що Чубенко С. В. належить розстріляти. <…>

Сухомлинов М. В <…>, перебуваючи на краю окопу, зробив постріл в область потилиці неповнолітнього Чубенко С. В., який перебував на колінах в окопі зі зв’язаними за спиною руками. Враховуючи, що після пострілу Чубенко С. В. подавав ознаки життя, Погодін В. О. взяв у Сухомлинова пістолет і зробив ще не менше чотирьох пострілів в потиличну область голови Чубенко С. В., від яких той помер на місці.

Потім Погодін віддав наказ знаходився поряд Москалеву Ю. А. (з метою приховання слідів злочину) здійснити поховання трупа Чубенко С.».

Погодіна, Москальова та Сухомлинова звинуватили у вбивстві, скоєному групою осіб за мотивами ідеологічної ненависті, суд постановив помістити їх під варту. Але в квітні 2015-го прокуратура «ДНР» повідомила офіційним листом: «Фактичне місцезнаходження зазначених осіб не встановлено».

Москальова в «ДНР» все ж піймали. Він переконав суддів, що особисто не стріляв. Матері Стьопи запропонували написати заяву: вимагаю, мовляв, відшкодування моральної та матеріальної шкоди. «Хочу, щоб орав на довічне ув’язнення, а гроші в дитбудинок «Антошка» перекладав, над яким Стьопа шефствував!» — відповіла вона.

Обвинувачений відсидів недовгий термін і втік з Донбасу на батьківщину, в Чувашию. За моєю інформацією, в Чебоксарах Москальов був заарештований за «червону картку» Інтерполу — в міжнародний розшук всіх трьох вбивць Степана подала Україна. Видачі, в силу невідомих причин, не сталося, і Жору випустили на волю.

Буба (Сухомлинов) «загубився» в Росії незабаром після скоєння злочину, і до цих пір про нього нічого невідомо.

Арештованого в Криму ватажка — «Керча» (Погодіна), неодноразово судимого, полковник Новосельцев відмінно пам’ятає ще з мирного Донецьку:

— Бєспрєдєльщик, але зі зв’язками нагорі. Розумієте, так? УБОЗ його кілька разів затримував, СБУ вела — выворачивался кожен раз.

А батальйон «Керч» розпустив, знищив своєю мученицькою смертю 16-річний Степан Чубенко.

Сталева

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

1
2
Загрузка...