Як розслідують в Україні гучні кримінальні справи останніх двох років

0














В кінці червня в центрі столиці підірвали автомобіль з Максимом Шаповалом, командиром спецназу Головного управління розвідки Міноборони.

Вбивство майора Рівненського СІЗО Івана Мамчура. Вбивство полковника СБУ Олександра Хараберюша. Вбивство екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова. На якій стадії розслідування цих та інших гучних кримінальних справ останніх двох років:

Справу голови Державної фіскальної служби Романа Насирова

Однією з перших великих риб, які попалися на вудку нових антикорупційних органів, став Роман Насиров, голова Державної фіскальної служби. У березні затримання головного податківця країни детективами НАБУ і подальший суду для обрання йому запобіжного заходу стали телевізійним шоу в прямому ефірі.

За версією правоохоронців, глава ГФС приймав незаконні рішення про реструктуризацію податкових боргів підприємств, підконтрольних втікача народному депутату Олександру Онищенко, в результаті чого Україна втратила близько $3 млрд. Заставу в сумі 100 млн грн за Романа Насирова внесла його дружина, після чого усунений з посади голова ГФС вийшов з-під варти і тепер спокійно може переміщатися по країні. Нещодавно Насиров очолив Федерацію дзюдо України. На запит Фокуса про те, коли ж його будуть судити, Спеціалізованої антикорупційної прокуратурі відповіли, що досудове розслідування закінчиться найближчим часом, після отримання висновку експертів.

Справу екс-депутата Миколу Мартиненка

Ще одним ефектним шоу серед білого дня детективи НАБУ відзначилися в квітні, затримавши колишнього народного депутата від «Народного фронту» Миколи Мартиненка. За версією прокурорів САП, з 2013-го по 2016 рік він був причетний до створення злочинного угруповання. Користуючись службовим становищем, підконтрольна Мартиненко, на думку слідчих, компанія завдала збитків державі більш ніж на $17 млн.

Сам колишній депутат називає справу політично заангажованим і звинувачує директора НАБУ Артема Ситника в бажання попіаритися за його рахунок. Після затримання суд відпустив Мартиненко під особисте поручительство народних депутатів і міністрів. Список тих, хто за нього заступився, складається з 21 прізвища, серед яких міністри Лілія Гриневич, Володимир Омелян, Ігор Жданов, заступник голови ЦВК Андрій Магера, а також народні депутати Георгій Логвінський, Максим Поляков, Павло Пинзеник. В САП кажуть, що справа Мартиненко все ще перебуває на стадії досудового розслідування.

Справа судді Миколи Чауса

У серпні минулого року трилітрова банка стала для українців символом не тільки бабусиних консервації на зиму, але і місцем для зберігання $150 тис. Саме на такий хабарі піймали детективи НАБУ суддю Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса, який для більшої надійності приховав гроші у скляній банці. Однак затримати суддю на місці із-за його недоторканності детективи НАБУ не змогли.

Дозвіл на це має дати Верховна Рада, яка в той момент відпочивала на канікулах. Скориставшись цим, Чаус втік до Молдови, де попросив політичного притулку. Але молдавські правоохоронці його затримали на запит української Генпрокуратури. В САП заявляють, що Чаус як і раніше знаходиться на території Молдови під домашнім арештом. Клопотання про його затримання і видачі Україні наші правоохоронці передали молдавським колегам у січні 2017 року. У березні детективи НАБУ відвезли в Кишинів документи, що дозволяють запустити процес екстрадиції побіжного судді.

Справа заступник голови Моз Романа Василишина

«Хочу підкреслити, що жоден корупціонер не піде від покарання. Я не дозволю створювати злочинні схеми і «доїти» українських громадян!» — прокоментував прем’єр-міністр Володимир Гройсман затримання Романа Василишина, заступник міністра охорони здоров’я. У липні минулого року столична прокуратура звинуватила Василишина у створенні системи поборів з лікарів Олександрівської лікарні Києва.

Як пояснив генпрокурор Юрій Луценко, заступник міністра діяв з спільником Юрієм Серняком, керівником урологічного відділення клініки, який передавав Василишину щотижня від 50 тис. до 100 тис. грн. Через чотири дні після затримання Василишин вийшов на свободу під заставу в 2 млн грн, а наслідок де-факто зупинилося. Ключова причина — порушення підслідності. Справою займалася прокуратура Києва, хоча повинні були детективи НАБУ і прокурори САП. У антикорупційної прокуратурі Фокусу » підтвердили, що через помилки з підслідністю в травні суд повернув обвинувальний акт прокурорам.

Справа топ-менеджера НБУ Сергія Шацького

На початку лютого Генпрокуратура затримала при отриманні хабара в $25 тис. директора департаменту платіжних систем НБУ Сергія Шацького та трьох його спільників. За версією силовиків, гроші він вимагав за реєстрацію української платіжної системи «Платисервис». В СБУ схему дій пояснили так: Шацький погодився за $35 тис. перереєструвати платіжну систему, яка називалася 24NonStop.

До цього вона підозрювалася в пособництві терористам «ДНР» і «ЛРН», ніж про топ-менеджеру НБУ було відомо. Печерський райсуд Києва заарештував Шацького з можливістю внести заставу в 800 тис. грн. На наступний день гроші надійшли, і він опинився на волі. Від виконання обов’язків у Нацбанку його усунули, пообіцявши провести службове розслідування. Правда, ніяких зрушень у цьому питанні поки немає ні у працівників НБУ, ні у прокурорів ГПУ. Останні кажуть, що досудове розслідування все ще триває

Вбили і забули?

Вбивство журналіста Павла Шеремета. У липні минулого року в центрі Києва вбили журналіста «Української правди» Павла Шеремета — його підірвали в машині. Тоді у правоохоронців було три версії вбивства: професійна діяльність, особисті причини, російська провокація з метою дестабілізації ситуації в країні. Колеги журналіста повідомляли, що Шеремет і його цивільна дружина Олена Притула, власниця «Української правди», неодноразово скаржилися на стеження за ними. Через рік ніякого прогресу в справі вбивства Павла Шеремета немає.

У лютому міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що слідство встановило можливих причетних до вбивства Шеремета людей. Але підозри досі нікому не вручили. Про те, що прогресу у справі вбивства журналіста немає, заявив генпрокурор Юрій Луценко в одному з своїх інтерв’ю місяць тому. В Національній поліції Фокус запевнили, що досудове розслідування вбивства триває.

Вбивство екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова.Свідками ще одного гучного вбивства в серці столиці кияни стали в березні цього року: жертвою виявився колишній депутат російської Держдуми Денис Вороненков. За рік до цього він разом зі своєю дружиною, теж екс-депутат Держдуми, Марією Максаковою переїхали в Київ. Українські правоохоронці називали Вороненкова одним з ключових свідків у справі про держзраду Віктора Януковича і захопленні Криму.

Особу вбивці російського депутата слідство встановило — ним виявився громадянин України Павло Паршов, розшукуваний за економічні злочини. Але це не завадило йому рік прослужити Нацгвардії. Українські правоохоронці вважають, що його завербували росіяни. Однак дізнатися у Паршова ім’я замовника злочину не вийде — після пострілу в Вороненкова охоронець останнього вогнем вбив нападника. В Національній поліції кажуть, що ім’я замовника вбивства не знають. На думку вдови Вороненкова, ним може бути хтось з російських кримінальних авторитетів, які співпрацюють з ФСБ.

Вбивство журналіста Олеся Бузини. Два роки тому заголовки російських ЗМІ рясніли новинами про те, що в Україні душать свободу слова і вбивають серед білого дня неугодних режиму. Приводом для таких гучних заяв стало вбивство українського журналіста Олеся Бузини, не ховала своїх проросійських поглядів. У квітні 2015 року Бузину застрелили у Києві біля під’їзду його будинку.

Передбачуваних вбивць знайшли досить швидко — через два місяці після трагедії міністр внутрішніх справ заявив про затримання двох підозрюваних у справі — Андрія Медведька і Дениса Поліщука. Тривалий час вони перебували під вартою, але в грудні 2015 року суд змінив їм запобіжний захід на частковий домашній арешт. В кінці червня цього року адвокат підозрюваних заявив, що прокуратура Києва завершила досудове розслідування щодо Медведька і Поліщука і передала справу в суд.

Вбивство полковника СБУ Олександра Хараберюша. «Борги ми віддаємо швидко своїх в біді не кидаємо» — так прокоментував вбивство полковника Служби безпеки України Олександра Хараберюша глава СБУ Василь Грицак, назвавши свого підлеглого кращим контррозвідником в Україні. Хараберюша підірвали в машині в Маріуполі в кінці березня. Він очолював управління військової контррозвідки в Донецькій області.

За словами В’ячеслава Аброськіна, начальника Національної поліції в Донецькій області, одна з основних версій — теракт, організований диверсійно-розвідувальною групою терористів «ДНР». Олександр Турчинов, секретар Ради національної безпеки і оборони, вважає, що вбивство було сплановано і організовано за безпосередньої участі російських спецслужб. Розслідування, заявляють в Нацполиции, триває.

Вбивство майора Рівненського СІЗО Івана Мамчура. Російський слід у смерті українських силовиків знайшли і у вбивстві майора внутрішньої служби Рівненського СІЗО Івана Мамчура. У вересні минулого року його труп з вісьмома вогнепальними пораненнями виявили в під’їзді однієї з багатоповерхівок Рівного. Олега Смородинова, одного з підозрюваних у вбивстві, оперативники затримали при спробі перетину кордону України в Харківській області. «Смородінов в усній бесіді повідомив, що скоїв вбивство на замовлення органів ФСБ РФ, оскільки Мамчур раніше проходив службу в спецпідрозділах Збройних сил в зоні АТО», — заявив на одному з брифінгів генпрокурор Юрій Луценко. У Нацполиции Фокусу відповіли, що крім цього підозрюваного є ще один — його оголосили в міжнародний розшук. Обвинувальний акт щодо Олега Смородинову передано в суд.

Фото: УНІАН

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий