Три роки під санкціями ЄС: головні наслідки для економіки Росії

0














31 липня виповнюється три роки з моменту введення Євросоюзом санкцій щодо Росії. DW знайшла найбільш постраждалі від обмежувальних заходів сектора економіки країни.Три роки тому Євросоюз ввів секторальні санкції відносно Росії з-за її втручання в конфлікт на сході України. З тих пір вони неодноразово продовжувалися. В останній раз — 28 червня 2017 року, коли Рада ЄС прийняла рішення продовжити термін дії обмежувальних заходів до 31 січня 2018 року. Головним чином санкції націлені на фінансовий, енергетичний і оборонний сектори, тобто теоретично вони не стосуються простих громадян. Проте, як констатують експерти, насправді відгомони європейських санкцій відчувають на собі й пересічні росіяни, а негативний ефект від «санкційної війни» може розтягнутися на довгі роки.

Економіка адаптувалася, але, можливо, ненадовго

Якщо судити за макроекономічними показниками, економіка Росії була адаптована до європейських санкцій, заявив DW директор інституту стратегічного аналізу компанії ФБК Ігор Ніколаєв: «Більше двох кварталів поспіль в Росії спостерігається зростання ВВП по відношенню до попереднього кварталу (у першому кварталі 2017 року він становив 0,9%. — Ред.). У таких випадках прийнято говорити про те, що в країні є економічне зростання».

Тим не менш, за словами економіста, це зростання більшою мірою зумовлене зовнішніми факторами, головний з яких — зростання цін на нафту. «Ступінь адаптації може бути різною. Можна адаптуватися і так і знаходитися поблизу нульової позначки», — зазначив Миколаїв. За оцінкою ФБК, західні санкції коштували Росії приблизно 1,2% ВВП в рік. А вже через рік у разі, якщо санкції не будуть зняті, економіка ризикує зникнути трьох і більше відсотків ВВП в рік.

«Така буде головна ціна санкцій. Після президентських виборів в країні так чи інакше повинні будуть проводитися реформи. В умовах відкритих ринків, нормальних зовнішньоекономічних відносин це було б ефективно. В умовах же санкційного протистояння ефективність виявиться значно знижена. І втрати підуть на трильйони», — вважає Миколаїв.

Удар по фінсектору і рикошетом по рівню життя

За словами експертів, найбільшою мірою від європейськи санкцій за минулі три роки постраждав фінансовий сектор. Діючі обмежувальні заходи передбачають заборону на кредитування російських банків і держкомпаній в західних банках. Це різко скоротило доступ російського бізнесу до «дешевих» грошей. В результаті, як пояснив DW аналітик групи компаній «Фінам» Олексій Коренєв, бізнес випробував «труднощі з рефінансуванням боргу, стало необхідно вишукувати альтернативні джерела кредитування».

За його словами, часто навіть країни, що не приєдналися до санкцій, не ризикують кредитувати ні російське держава, ні фінансову сферу, ні окремі підприємства. З плином часу — по мірі наближення термінів погашення кредитів — ситуація починає посилюватися. «В два рази скорочені терміни кредитування. Це ускладнює питання рефінансування боргу та побудови кредитних ланцюжків», — зазначив експерт.

Проблеми великого бізнесу, здавалося б, не повинні стосуватися рядових споживачів. Однак і прості громадяни відчувають на собі ефект від фінансових санкцій. Він виливається «в підвищення вартості продуктів і товарів народного споживання, зниження зарплат, падіння курсу національної валюти, зростання безробіття внаслідок стагнації ринку праці», продовжує Коренєв. Ці проблеми, за його словами, почали накопичуватися ще в 2013 році і посилилися після введення санкцій. «Ситуація частково поліпшувалася за рахунок імпортозаміщення, але поява все нових санкционных пакетів заважало і продовжує заважати повністю вирішити проблеми», — вважає аналітик.

Вплив на нафтогазовий комплекс: шельф в тумані

Європейські санкції зачіпають і найбільш чутливий для сировинний сектор Росії — енергетичний. І хоча щодо його рестриктивные заходи Брюсселя менш радикальні, ніж американські, їх вплив все ж зазначалося та продовжує зберігатися.

Як повідомила DW заступник директора аналітичного департаменту компанії «Альпарі» Анна Кокорева, «удар спочатку припав до акцій нафтогазових компаній, які відреагували падінням і відновлювалися дуже неспішно». Сьогодні їх котирування досягли колишніх рівнів. Також, за словами Кокоревій, санкції побічно могли погіршити відносини «Газпрому» з Єврокомісією і його партнерами.

Європейським підприємствам заборонено надавати російським партнерам послуги по глибоководному буріння для видобутку нафти і газу. У Росії гостро не вистачає своїх власних бурових установок, здатних працювати на шельфі, немає спеціалізованих судів для проведення 3D-сейсморозвідки. В цілому, «сучасні технології видобутку на шельфі в Росії відсутні. Це означає, що довгострокові перспективи його освоєння стають ще більш туманними», попередив в ході недавнього доповіді в МДУ професор кафедри сейсмометрии і геоакустики МДУ Юрій Ампилов.

У своїй статті, присвяченій впливу санкцій на шельфові проекти, він також констатував: «Усунути залежність від імпорту швидко не вийде. При нинішньому жалюгідному становищі справ у вітчизняному машинобудуванні це, на жаль, неможливо».

Технологічне відставання непереборно?

Брак західних технологій позначається і на інших галузях. Санкції ЄС, націлені на військово-промисловий комплекс, передбачають не тільки заборону на торгівлю зброєю, але і на експорт товарів подвійного призначення, що виливається в брак комплектуючих для високотехнологічних галузей, зокрема, для мікроелектроніки. Експерти говорять про те, що такого роду стрес міг би дати імпульс розвитку російської промисловості, однак за минулі три роки проблема дефіциту технологій так і не вирішена.

«Зараз підприємства високотехнологічних галузей мікроелектроніки, зокрема, волею-неволею змушені розвивати власні технології. Нехай і не такі досконалі, але все ж свої», — говорить Олексій Коренев. У той же час, за його висловом, є цілі сегменти сучасного високотехнологічного обладнання, де Росія власними силами не зможе утриматися на одному рівні з високорозвиненими державами.

Глава Інституту демографії, міграції та регіонального розвитку Юрій Крупно вважає, що розвиток промисловості гальмує постійне очікування зняття санкцій. «В результаті у нас так і не з’явився власний технологічний формат. І ситуація ризикує стати катастрофічною, оскільки чужого вже немає, а свою так і не створено», — уклав Крупнов.

Ця новина також на сайті Deutsche Welle.

Facenews

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий