Рабинович звернувся в НАБУ з приводу французької дачі Льовочкіна за 40 млн. євро

2














Народний депутат України та лідер політичної партії «За життя» Вадим Рабинович розмістив на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook відповідь на інформацію про його нібито «поїздці» на острів Сен Мартін і «торгівлю за землю», яка активно розміщалася на деяких сайтах протягом минулого тижня.

Ось що він написав на своїй сторінці в Facebook.

«Цілий тиждень я отримував моральне й естетичне задоволення від розповідей, підкріплених відеоматеріалом, про те, як підступний народний депутат Рабінович, кинувши парламент, полетів в заморські краї, де на острові Сен Мартен (на якому він ніколи і не був!) заходився було торгуватися за здоровенний земельну ділянку!..

Я не заважав обростати чутками і дивився, як працює машина дезінформації…

Особливо цікаво було мені, хто поширює її і яким чином…

Повинен сказати, що багато купилися, хоча, за моїми даними, на поширення цього матеріалу було витрачено понад $200 000. Можливо, тому 320 сайтів, включаючи, наприклад, незалежну «Українську правду», помістили, не обтяжуючи себе перевіркою.

Тепер відповідаю…

Фільм французького ТБ знятий ще в 2014 році на острові Сент Барт, ніж будь-яка людина легко переконатися, просто, елементарно зайшовши на YouTube, чого зробити ніхто не спромігся.

У 2014-му році я поїхав до мого друга Омару Арфушу на острів Сент Барт (не могли навіть острів нормально називати і написали «Сен Мартін», грамотії!), повторюю, в 2014-му році. Цей фільм – про дуже відомому у Франції людині Омара Арфуше. Знімали це протягом 4-х днів (звичайно ж, не про мене!), до речі, футболку клубу «Арсенал», яку я не ношу вже з 2014-го року, заліпити теж не спромоглися (погано працюєте, хлопці!)…

Так от в епізоді, який поширювали, ми розмовляємо з власником єдиного вільного ділянки на землі острова, який ніхто не купує вже 80 років. В епізоді цей продавець говорить про вартість ділянки в 12 мільйонів, а я сподіваюся, що це в рублях, – ми сміємося, обнімаємося і розходимося…

От і вся розмова, і вся зйомка…

Ви можете подивитися відео на YouTube, у варіанті зі звуком це почує навіть той, хто не дуже добре говорить і розуміє по-французьки… І навіть якщо не говорять і не розуміє, той легко розглянуть на відео напис – «2014 рік»!!!

Тим не менш, будучи послідовним прихильником відкритості в політиці, я офіційно звертаюся до Служби Безпеки України і НАБУ – з проханням перевірити наявність у мене який-небудь нерухомість нас острові Сент Барт або взагалі в Європі або навіть усьому світі, крім України.

Відразу ж даю обіцянку своїм виборцям: у разі, якщо комусь вдасться знайти будь-яку ділянку землі за територією України, що належить мені, я того ж дня піду з політики!

Сподіваюся, що так будуть чинити і інші. А хто саме – поговоримо трохи пізніше…

Я офіційно звертаюся до Служби безпеки України з проханням відповісти на мій запит: виїжджав за останні три роки Вадим Рабінович на якийсь загадковий острів «Сен Мартін» або навіть реальний Сент Барт – і головне: якого року зйомка французького ТБ?

Сподіваюся, сайти, які поставили неперевірену інформацію, порадують мене своїми вибаченнями.

Тепер про те, як розвивалася це провокація, кому це було потрібно.

Поширенням цього матеріалу займалася конкретно прес-служба народного депутата Сергія Льовочкіна.

Буквально кілька тижнів тому я звернувся в правоохоронні органи з проханням дати мені відповідь і розслідувати наявність на найпрестижнішому півострові Франції в найдорожчому районі квартири (будинку, замку) народного депутата України Сергія Льовочкіна. Відправив їм матеріали, які засновані на розслідуваннях журналіста Сергія Лещенка.

У відповідь, боячись розслідування, пан Льовочкін зліпив цю безглузду фальшивку про «купівлю мною острова», вважаючи, що він цим прикрився.

А ось тепер я з задоволенням хочу продовжувати цю цікаву історію. І попросити наші органи все ж відповісти на запитання, у кого ж є палаци за кордоном – у мене чи Льовочкіна?

Матеріали про це спрямовані в НАБУ і Службу безпеки України.

Хочу ознайомити вас з частиною цих матеріалів».

Далі Вадим Рабинович помістив в Facebook з посиланням на джерела інформацію про нерухомість депутата Сергія Льовочкіна. NewsNetwork приводить цей матеріал без скорочень і правок:

Вілла Льовочкіна за €40 млн євро на Лазурному березі

В елітному куточку на Лазурному узбережжі Франції, де в бухті Середземного моря розкинулося містечко Сен Жан Кап Ферра, оселився бенефіціар української корупції Сергій Льовочкін.

Сергій Льовочкін вже більше десяти років є чиновником, однак його вілли на лазурному узбережжі не значиться ні в одній декларації. Ритм життя і низька оплата праці слуг народу не дає Льовочкіну легальної можливості заробляти на таку нерухомість. Напевно, тому будинок Льовочкіна на Сен Жан Кап Ферра оформлений через ланцюжок підставних фірм з реєстрацією в Данії та Люксембурзі з використанням громадян Кіпру як номінальних директорів.

Разом з тим, Льовочкін володіє земельною ділянкою і віллою у місті Сен Жан Кап Ферра.

Вілла Льовочкіна – це не просто наочне втілення того, куди вкладаються гроші, зароблені за десятиліття перебування в українській політиці.

Це можливість простежити за офшорними компаніями і вийти на слід Льовочкіна в інших резонансних скандалів.

Дочка Льовочкіна опублікувала знімок з їх сімейного відпочинку. В кадр не потрапило майже нічого, крім характерного забору і ліхтарів. Про те, що Льовочкін купив нерухомість в Сен Жан Кап Ферра, давно ходили чутки серед українських бізнесменів і політиків.

Саме з цієї вілли його дочка Льовочкіна Олена постила в Instagram фото сімейного відпочинку.

Знаючі люди, які побажали не називати їх прізвища, звузили наш фокус в конкретній частині мису. Адреса вдалося знайти завдяки пошуку в Google Street View. Отже, розкішна вілла Льовочкіна розташувалася за адресою: будинок 56, бульвар Шарля де Голля (Boulevard du Général de Gaulle) в Сен Жан Кап Ферра.

В кадастр, який розташований в мерії міста Сен Жан Кап Ферра, привітна співробітниця розкриває таємниці секретної нерухомості колишнього глави адміністрації президента Януковича.

Як виявилося, Льовочкіну належить відразу п’ять земельних ділянок, об’єднаних однією територією і поштовою адресою. Тут так само можна отримати інформацію про власника.

Будинок на мисі Ферра, який сьогодні належить Льовочкіну, має історію. Спочатку він належав родині підприємців, яка спеціалізувалася на вантажних перевезеннях. Потім – німецьким промисловцям, які займаються виготовленням зброї. Кілька років тому він опинився в руках заможного українського чиновника, який чотири роки будував авторитарний режим разом з Віктором Януковичем.

Спочатку будинком володіла компанія з Нідерландів Glorietta Investments Amsterdam BV, яка зараз є неактивною. У листопаді 2005 року власність була переоформлена на данську компанії Glorietta Investments APS, а в лютому 2014 вона перейменувалася в Glorietta Investments I APS.

Данські реєстри є джерелом інформації. Там, вдалося отримати доступ до звіту, який підготували аудитори для щорічної зустрічі акціонерів у травні 2015 року.

На 14 сторінці звіту підтверджується, що компанія Glorietta Investments I APS дійсно володіє нерухомістю у Франції за астрономічну суму – 40 мільйонів євро. Це і є вартість будинку Льовочкіна в Сен Жан Кап Ферра.




На наступній сторінці також повідомляється, що оскільки нерухомість знаходиться у Франції, то вона і податки сплачує там же, тому вона не веде ніякої діяльності в Данії, яка вимагала б оподаткування.


Згідно з установчими документами, компанія Glorietta Investments I APS має одного-єдиного засновника. Це фірма Boutifour SA з реєстрацією в Люксембурзі. Також можна встановити дату, коли Льовочкін купив будинок на мисі Ферра. Виявляється, 8 червня 2011 року відбулася одночасна зміна директорів в данській і люксембурзької компанії. Придбання сталося за тиждень до дня народження Льовочкіна.

Так, в цей день директорами датської компанії Glorietta Investments I APS стали дві кіпріотки — Аудриана Уіас (Audriana Pias) і Ксенія Георгиоу (Xenia Georgiou). Обидві зареєстровані в столиці острівної держави — Кіпру. Про це повідомляє виписка на компанію Glorietta Investments I APS.

І в цей же день, 8 червня 2011 перестановки відбулися не тільки серед директорів датської компанії, але в Люксембурзі.




Керівниками материнської компанії Boutifour SA стали ще троє киприоток — Андроула Завалля Тевес (Androula Zavalli Teves), Іванна Сотириоу (Ioanna Sotiriou) і Амаль Сароут Ламброу (Amal Sarout Lambrou). Ця інформація міститься в «Меморіалі» – офіційному журналі Великого Герцогства Люксембург.


Призначені Льовочкіним нові директора фірми Аудриана Уіас (Audriana Pias) і Ксенія Георгиоу (Xenia Georgiou) стали ключем для подальшого розкручування це історії «багатого українського чиновника і депутата».

eizvestia.com

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий