Правляча партія в Польщі домагається незмінності її влади

4














Експерт по Східній Європі Петро Козаржевский для DW оцінив ситуацію в Польщі у зв’язку зі скандальною судовою реформою, а також пояснив її причини і наслідки.Єврокомісія перевірить на відповідність нормам ЄС підписаний 25 липня президентом Польщі Анджеєм Дудою закон про суди загальної юрисдикції. Причина в тому, що, згідно з цим законом, міністр юстиції отримав право призначати і звільняти голів судів, які, таким чином, потрапляють в залежність від уряду.

Експерт по країнах Центральної і Східної Європи, професор Петро Козаржевский в інтерв’ю DW назвав наступом на демократію безперервні спроби правлячої партії «Закон і справедливість» (Зіс) підпорядкувати собі судову систему і обмежити свободу ЗМІ і право на свободу думок. На думку Козаржевского, керівництво Польщі за прикладом Росії та Білорусі ламає законодавство, щоб будь-якими способами утриматися у влади.

DW: Чим небезпечна судова реформа в тому вигляді, в якому її просувають польські влади?

Петро Козаржевский: У Польщі створюється механізм підпорядкування виконавчої влади, всієї судової системи. За новим законом про суди загальної юрисдикції в уряді будуть вирішувати, хто стане головами загальних судів, і відкликати недостатньо лояльних.

По-перше, порушується принцип поділу влади. По-друге, рівними перед законом тепер можуть виявитися не всі — адже у залежних судів з’являється можливість «з розумінням» поставитися до справи якого-небудь члена правлячої партії, якщо той потрапить в неприємну ситуацію. І по-третє, суддів, не виявили гнучкість, можуть переміщувати в інше місто на інші справи, не відповідають профілю їх роботи. Від цього постраждає якість судочинства.

Партія Зіс ще в 2015 році після приходу до влади відразу почала з обмеження діяльності Конституційного суду (КС) і прийняла поправки, на перший погляд, непомітні. Наприклад, тепер КС розглядатиме справи не за ступенем важливості, а по мірі їх надходження. Це означає, що позови щодо дій Сейму, що не відповідають конституції, опиняться в кінці черги і будуть розглянуті через кілька років.

Є і пряме порушення. Уряд вирішив не публікувати рішення КС, хоча за законом публікація їх обов’язкове. Тобто, через коліно ламається не тільки законодавство, але й практика.

— А що змінив закон про ЗМІ, який був прийнятий в 2016 році, незважаючи на численні протести?

— Уряд встановив повний контроль над суспільним телебаченням і радіо, змінили його керівництво, яке провів чистку журналістів. Видимий результат змін у тому, що в головному випуску новин (це як програма «Час» в Росії) з’явилося багато оціночних характеристик — «що добре, а що погано». Ці пропагандистські прийоми зараз використовуються на російському телебаченні.

Аудиторія підконтрольних каналів різко впала, знизилися доходи від реклами, хоча влада говорить, що просто неправильно працюють лічильники відвідувачів. Тепер на черзі атака на приватні ЗМІ, які критикують владу. Поки йде підкилимна боротьба, підприємства, контрольовані державою, перестали розміщувати там рекламу.

— Чого домагається правляча партія?

— Щоб влада Зіс була підстилці. Але в Польщі неможливо перетворити вибори на фікцію з фальсифікаціями, ми все ж є членом Євросоюзу. Тому уряд проводить м’яку авторитарну реставрацію через ломку демократичних інститутів і підкуп населення популістськими обіцянками.

— Це схоже на ситуацію в Росії та Білорусі?

— І так, і ні. Є загальні риси. Всі ми кілька десятків років жили в одній комуністичній системі, яка справляла величезний вплив на менталітет населення, еліт, на структуру економіки, в якій переважало держава. У наших країнах однаково сильна атомізація суспільства, більшість населення пасивно і роздроблене.

Те, що ми бачимо у Польщі, відбувається і в Росії, аж до формулювань «країна встає з колін, а всілякі вороги заважають». Але думаю, що версія з «рукою Москви» у нас неспроможна. Все набагато простіше. Набір інструментів у будівельників авторитаризму скрізь невеликий: контроль над судовою системою, обмеження свободи ЗМІ та ведення пропаганди.

Відмінності ж у тому, що у нас в Польщі ринку більше і більше демократії. А ще люди здатні швидко самоорганізуватися для вирішення спільних проблем. У 80-х ми були єдиною країною в соцтаборі, де виник масовий рух протесту «Солідарність», в якому налічувалося 5 млн осіб.

Але тоді польські реформатори зробили помилку, думаючи, що посткомуністичний перехід буде швидким — досить лише прийняти закони і побудувати демократичні інститути. Виявилося, що всі розтягнулося на десятиліття, і навіть в одному з лідерів цього переходу — Польщі — він до цих пір до кінця не завершений. Так що всі ми — суспільства трансформуються, і цей процес ще йде.

— Що може протиставити діям влади польська опозиція?

— Вона в Польщі слабка і роз’єднана, як у Росії та Білорусі — «у нас різні погляди, і тому в коаліцію ні з ким не підемо». Основна опозиційна партія «Громадянська платформа» (ГП), яка до цього правила 8 років, не користується великою популярністю і не може об’єднати поляків навколо себе. Натомість консервативні сили об’єднуються легко і незалежно ні від чого.

Проблема Польщі в тому, що тут, як і на пострадянському просторі, не відбулося зміни посткомуністичних еліт. Зіс і ДП вийшли з шинелі «Солідарності», в 90-ті роки розділилися, вийшла двопартійна система. Проте в керівництві обох партій люди переважно похилого віку, з своїм колом звичок та інтересів.

Є невеликі партії ліберального спрямування, але слово «ліберал» в Польщі стало лайливим. Навіть рух «Комітет захисту демократії», що збирає зараз багатотисячні акції протесту проти наступу на демократію, заявляє, що в політику не піде. Надія тільки на появу нових сил. Але їх поки що немає в суспільстві, яке сильно отруєно популістською і антиринкової риторикою.

— Польща вже отримала офіційне попередження від Єврокомісії за порушення принципу верховенства права. Чому влада країни не реагують на критику з ЄС?

— Санкції ЄС досить м’які, і тільки після низки попереджень можливе призупинення членства або обмеження доступу різних структур до фінансування від Євросоюзу. Гірше буде, якщо нас, країну-члена ЄС, будуть ігнорувати при прийнятті важливих рішень.

Зараз в Євросоюзі йдеться про реформу, яка може розділити його країни-члени на дві групи — в першій ті, хто налаштований на тіснішу політичну та економічну інтеграцію, у другій — хто поки до цього не готовий. Я цю реформу підтримую.

Але прикро, що Польща може опинитися в другому ешелоні при тому, що у нас добре розвивається економіка, і рівень розвитку демократичних інститутів і громадянських свобод ще недавно був досить високим. На жаль, через відсутність політичної волі влади ми можемо все це швидко втратити. Допомогти може лише солідарність і опір беззаконню.

Ця новина також на сайті Deutsche Welle.

Facenews

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий