Кого ми весь час тупо боїмося розсердити?

2














Росія попросила надати їй відомості про пенсіонерів, які отримують на окупованому Донбасі українську пенсію, а наші ніби як дати їх не дуже готові.

Торгувати готові щосили — незважаючи на те, що від усіх інших вимагаємо санкцій, причому готові настільки, що вимагали зняти патріотичну блокаду, лякаючи (Гройсман) економічними втратами, а ось поставити окупованих пенсіонерів перед природним вибором — від нас, чи від них, при тому що від нас буде явно менше, ми не готові, а готові заради їх повторної пенсії недодавати тим звичайним мільйонам, кому від Росії нічого не дістається, тим самим показуючи, що їм вигідніше було б опинитися серед окупованих!

Як розумно! Лише б не образити тих, хто отримує і від нас, і від ворогів, що дивує навіть самих ворогів. При цьому навіть не показуємо, що відповідаємо за своїх громадян.

Адже можна було б заодно попросити і аналогічні відомості від самої РФ. Теж, можливо, неповні, але хоч якісь.

Повні і ми не особливо повинні передавати — щоб не було виття «як, і це все, більше нікого?», але й обмін як б неповними даними (по іншим —поки розбираємося і уточнюємо) був би фінансово корисний.

Це не означає, що ми відмовляємося від інших як від своїх. Нам всі окуповані однаково дорогі. Це означає лише те, що забезпечувати їх соцвиплатами повинні окупанти, раз вже Росія виплатою пенсій сама це визнає, а ми — на підстраховці і при цьому проти зловживань, що у нинішньої пенсійної ситуації абсолютно логічно.

Інша тема, хоча по суті — та ж, якщо дивитися на заголовок. Кого ми боїмося розсердити, постійно повторюючи мантри Мінськ-Мінськ-Мінськ і не додаючи до Мінська проблему Криму? Так Крим таки наш або вже не наш? Чи взагалі-то наш, але не такий наш, як інше наше, яке наше більше, тому що його нашим нам дозволили вважати все, а то не всі? Кому на руку цей геополітичний ідіотизм?

Від світу вимагаємо визнання Криму нашим, а самі по ньому навіть не ведемо переговорів! Як ніби його вкрала інша країна! Ми ж фактично тим самим показуємо, що від нього готові відмовитися! Раз згодні з демонстративним виведенням його з переговорного процесу!

У першому випадку боїмося розсердити шахраїв, які спекулюють на війні і отримують від злиденної країни фактично повторну пенсію (яка саме повторна, тут не важливо), у другому — агресора і його друзів —евроозабоченных і еврообеспокоенных (в основному — своїми євро).

Подивіться на всю цю велику хитровыхитренную політику сторонніми американськими очима і теж здивуєтеся.

Facenews

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий